все до зими...заспокоїлось
дивними кроками далі і далі вперед,
та і далі в задимленім вогкім просторі,
котяться роки скрипучі в просторі,
що ми знайдемо в них, доленосних,
чого іще не знайшли?
захочеш,- побачиш,
торопити його не варто,
сам розставить і все покаже,
коли прийде зоряний час,
тільки все у твоїх руках,
у промінні в твоїх очах,
у руках на твоїх плечах,
не всміхатися, - так хоча б
ні за ким, ні за чим, ніяк
не здаватися, не шкодувати!
Немає коментарів:
Дописати коментар